Практичне заняття з теми "Дисиденти-виклик системи"
Тема:Українські дисиденти – виклик системі.
Практичне заняття
Мета:
освітня – закріпити знання учнів про дисидентський рух опору 1959–1991 років, зокрема Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, методами її боротьби проти порушень прав людини з боку комуністичного режиму в Україні, формами переслідувань у СРСР інакодумців, які викривали злочини тоталітаризму;

• розвивальна – формувати і розвивати предметні, загальні та спеціально-історичні вміння; закріпити навички роботи з історичними документами, удосконалити вміння правильно висловлювати власні думки та послідовно відстоювати їх, розуміння власних прав і способів їх відстоювання; з’ясувати, які проблеми піднімали правозахисники Української гельсінської групи, яким чином вони поширювали інформацію про тоталітарну систему в СРСР, простежити розвиток їхньої боротьби за права людини в Українській РСР, розвивати у школярів пам’ять, критичне мислення та здатність до самоорганізації;

• виховна – виховання почуття патріотизму, громадянських почуттів, свідомої, соціально активної позиції, поваги до мужності українських дисидентів і борців за права людини в умовах комуністичного тоталітаризму.
Тип уроку:практичне заняття-воркшоп
Обладнання:
І.Організаційний момент
Воркшоп-це інтенсивний навчальний захід, під час якого учасники навчаються завдяки власній активності, а теоретичні відомості – мінімалістичні і відіграють незначну роль

ІІ.Мотивація до практичної діяльності
Вступне слово вчителя.
Вправа «Різноманітність-це ресурс» (Візьміть в руки по яблуку. Уважно придивіться до свого яблука і представте його. Покладіть яблука у кошик і перемішайте їх. Учитель викладає всі яблука на стіл і просить учнів знайти своє)
-Чи вдалося вам знайти своє яблуко?
-Що було вам потрібно , для того, щоб легко впізнати своє яблуко?
-Чи можемо ми стверджувати, що всі люди однакові?
-Чи можемо ми стверджувати ,що всі люди різні,чому?
Польський педагог Януш Корчак стверджував: «Тільки нерозумні люди хочуть,щоб усі були однакові». Розумні раді з того,що є день і ніч,літо та зима,молоді й старі, що є метелики та птахи,різнобарвні квіти й різнокольорові очі. Різноманіття змушує думку працювати. А хто не любить думати,той дратується від різноманіття.
Для того ,щоб африканський джаз став частиною музичної культури інших народів іншим потрібно було не забороняти його, а слухати і навчатися навичкам гри у африканців. Щоб досягнення стародавньої китайської медицини допомагали лікувати хворих в різних частинах світу треба було не переслідувати лікарів ,а вивчати їх досвід і поєднувати його з досвідом інших.
Отже,різноманітність суспільства , якщо навчитися її використовувати,є цінним ресурсом,що сприяє розвитку. Але різноманітність можлива тільки в демократичному суспільстві.
ХХ століття- час існування на нашій землі двох тоталітарних режимів (комуністичного та нацистського), які стали символом придушення свободи та різноманіття в світовій історії. Незважаючи на їх вдавану нездоланність, вони зазнали краху. Зокрема й тому, що зіткнулись із опором українців. Серед мільйонів яких — ті, кого ми називаємо Людьми Свободи.
Ці люди дуже різні — поети і політики, військові і музиканти, науковці й художники. Їх опір теж був різноманітним — хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості, думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось — із пензлем. Кожного з них жорстоко ламали — когось у тюрмі, когось у “психушці”, фізичними чи моральними тортурами. Жоден із них не мав можливості реалізувати свій потенціал на повну потужність. Вони не стали тими, хто очолив незалежну країну, не дописали чудової пісні чи вірша, не подарували світові ще одного важливого винаходу чи прекрасної картини. Але вони зуміли зберегти свободу в собі, пронести її через часи неволі.
Завдяки таким Людям, свобода , а ,отже, різноманіття стали реальністю для нас, і кожен з нас отримав можливість вільно реалізувати свій потенціал.
Протягом попередніх уроків ви отримали знання з теми «Опозиційний рух» і тепер настав час використати їх (досліджувати друковані і електронні медіа, представляти, розділяти та аргументувати власні погляди , створювати візуальний матеріал)
ІІІ.Актуалізація опорних знань.
Тестові завдання «Кахут»
https://create.kahoot.it/details/a47f9663-8583-49f6-93fc-df779de763d8
ІV Практична частина.
Розподіл на групи відбувається шляхом складання пазлів «Картини дисидентів» (картини: «Дівчина з Полтавщини» Опанаса Заливахи, «Козак Мамай» Віктора Зарецького, вітраж «Шевченко.Мати» Алли Горської,Опанаса Заливахи,Людмили Семікіної,Галини Севрюк,Галини Зубченко»
І група ІІ група ІІІ група
1.Складіть інфографіку
на тему: «Ознаки дисидентства»

2. Презентуйте її
Інфографіка – це спосіб графічної організації матеріалу,що дозволяє виділити найголовніше при зануренні в ту чи іншу тему. 1 Користуючись QR – кодом відтворіть портрет
2. Пригадайте найважливіші біографічні
відомості історичної постаті 1. Користуючись QR – кодом відтворіть портрет
2. Пригадайте найважливіші біографічні
відомості історичної постаті
Картки для розпізнавання біографічних даних
№1
Народився 6 січня 1938р. в хліборобській родині в с. Рахнівці на Вінниччині.
Після закінчення школи навчався в Донецькому педінституті.
Далі вчителював, служив в армії, працював в газеті.

№2
У 1963р. вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка в Києві.
Бере участь у роботі Клубу творчої молоді.
За участь у протесті на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» виключили з аспірантури.

№3
У 1970р. на похороні Алли Горської звинуватив владу у її вбивстві.
У Брюсселі виходить його перша книжка «Зимові дерева».

№4
У 1972р. разом з іншими українськими поетам його було заарештовано й засуджено. Ув’язнення відбував у Мордовії. Після завершення основного терміну відправили у заслання. Після повернення відмовився від радянського громадянства.
№5
У 1980р. знову був засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання.
28 серпня 1985р. його відправили у карцер, де він оголосив голодування.
У ніч із 3 на 4 вересня 1985р. помер.
№6
Поет рідкісного таланту, якому обрав долю борця. Із 47-ми років життя 14 провів у слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й психічно.
№7
“То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям”, – писав про нього Євген Сверстюк.
№8
Народився в селянській сім'ї с. Миколаївка Ольгинського району Сталінської області.1932- родина, рятуючись від Голодомору, переїхала в сусіднє робітниче селище Новотроїцьке.До 17 років розмовляв російською
№9
У вересні 1965 року на прем'єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» (Київ) разом із Василем Стусом і В'ячеславом Чорноволом вийшов на сцену з першим у СРСР публічним протестом проти політики влади, оприлюднивши інформацію про таємні арешти української творчої інтелігенції.
№10
В 1965 році написав памфлет «Інтернаціоналізм чи русифікація?» про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві.
Автор власноруч надіслав її до найвищих керівних органів УРСР у сподіванні, що влада врахує перегини в національній політиці й «виправиться».

№11
1973р.- Київський обласний суд засудив його до 5 років ув'язнення і 5 років заслання за «антирадянську» працю . Згодом звернувся до Президії Верховної Ради УРСР з проханням про помилування.
Після «помилування» його не оголосили «тунеядцем» завдяки авіаконструктору Олегу Антонову, який знайшов йому роботу коректора у багатотиражці Київського авіазаводу

№12
Восени 1989 року був одним зі співзасновників Народного Руху України.В листопаді 1992 року став другим міністром культури незалежної України. Їздив на роботу в громадському транспорті, соромлячись користуватися службовим авто.

№13
Як літературний критик друкується від 1952, обстоював право української літератури на вільну думку і власний естетичний пошук. Автор самвидавних матеріалів де проаналізовано механізм примусової русифікації народів СРСР, насамперед України.Герой України з врученням ордена Держави

№14.
Журналіст, правозахисник, політик.Після навчання в Київському університеті міг зробити успішну кар’єру.Проте обрав шлях дисидента. Отримав вирок 15 років ув’язнення та заслання.
№15.
Його книга «Лихо з розуму» розповіла світу про репресії в Радянському Союзі у 1960-ті.За що був засуджений до шести років у колонії суворого режиму .

№16
Ініціатор Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
Разом із Василем Стусом та Іваном Дзюбою виступає проти арештів української інтелігенції на прем'єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
№17
1970 - видає підпільний журнал «Український вісник».
1979 - стає членом Української Гельсінкської групи.
1989- за участі В'ячеслава Чорновола створено «Народний рух України за Перебудову» (згодом — Народний рух України).
№18
Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27 %).
З 1992 р. і до смерті - голова Народного Руху України. З жовтня 1991 - Гетьман українського козацтва.
З 1995 року член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
25 березня 1999 року загинув за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем.
Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша. Автомобіль
Врізався в «КамАЗ» з причепом, який розвертався посеред шосе.
-Які біографічні відомості були зайвими?Якій історичній постаті вони належать? (Івану Дзюбі)
Вправа «Ключове слово»
Яка організація ставила перед собою таку мету?
«…[організація] ставить за мету:
1) Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією Прав Людини.
2) …активно сприяти виконанню гуманітарних статей Заключного Акта Наради з питань безпеки i співпраці в Європі.
3) Домагатися, щоб на всіх міжнародних нарадах… Україна як суверенна європейська держава i член ООН була представлена окремою делегацією.
4) З метою вільного обміну інформацією та ідеями домагатися акредитування на Україні представників зарубіжної преси…»
Про засідання якої дисидентської організації йдеться в наведеному уривку?
Іван Кандиба згадує:
«Виступив Лук'яненко спочатку. Потім я.
Я сказав приблизно такі фрази, що викликали тоді навіть між нами непогодження: "Проект програми взагалі я схвалюю. Але мені не подобається те, що на базі марксизму-ленінізму вона побудована". А тоді Вірун мені зразу таку репліку каже: "Без марксизму-ленінізму дальше, як до Києва, не дійдеш".
У новому варіанті програми головним завданням організації була ненасильницька боротьба за громадські права в Україні, за національні та культурні права, за економічні права тощо. Другим етапом боротьби мала бути боротьба за самостійність України».
В якому регіоні діяла організація,згадана в джерелі?
Як згадує Д. Квецько, усе почалося з листопада 1961 року, коли Михайло Дяк, працівник міліції, підняв у селі Витвиця синьо-жовтий прапор.
«Та небуденна подія спонукала учителя історії у селі Кавна – Дмитра Квецька писати програму й інші пропагандні матеріали, що потім були надруковані в часопису «Воля і Батьківщина»
Але початком діяльності організації можна вважати 1964 рік, коли до справи долучився Зіновій Красівський.
Наслідком якої події є описані в джерелі спогади?
«За задумом, - писав пізніше про ті події В.Мороз, - суди повинні були залякати й заморозити рух,як і на початку 1930-х років.
Вийшло навпаки:арешти і суди 1965-1966 рр. уперше показали всім, «скільки нас є» і хто ми. Справді, ці процеси були своєрідним парадом шістдесятників на очах України і всього світу».
Вправа «Боротьба за права» (учням необхідно привести приклад
порушення прав людини на конкретних фактах із життя дисидентів)
Статті Приклади
Стаття 1. Право на рівність. (Принцип рівності) Кожен народжений вільним і рівним у своїй гідності та правах з іншими людьми. Ти наділений умінням думати і відрізняти погане від доброго. Ти повинен ставитися до інших дружньо.
Стаття 2. Свобода від дискримінації. Кожен має право на всі права людини незалежно від твоєї раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, думок, сім’ї, соціального і економічного становища, місця народження і національності.
Стаття 3. Право на життя, свободу та особисту недоторканність.
Кожен має право жити, бути вільним і почуватися в безпеці.
Стаття 5. Свобода від катувань і поводження, яке принижує гідність. Ніхто не може тебе катувати, робити тобі боляче або принижувати тебе.
Стаття 12. Свобода від втручання в особисте і сімейне життя, посягання на недоторканність житла і таємницю кореспонденції.
Ніхто не може шкодити твоїй репутації, а також входити в твій будинок і читати твої листи без дозволу. Ти і твоя сім’я мають право на захист від незаконного посягання на вашу честь і репутацію.

Голосування ногами (учні стають на місце в класі ,де написано «ТАК», «НІ», «ВАЖКО ВІДПОВІСТИ», даючи відповідь на запитання «Чи міг би я стати дисидентом і боротися за свободу та різноманіття?», використовуючи метод прес , а саме:
1. «Я вважаю…»
2. «Тому,що…»
3. Приведіть приклад
4. Отже,узагальніть свою думку та зробіть висновок про те,як треба діяти…
V.Підведення підсумків
Оцініть свою роботу на уроці,спираючись на критерії таблиці,наскільки рівень ваших умінь співпадає з результатами уроку
Тепер я умію 1-3 бали
Пояснювати хто такі дисиденти. Причини виникнення опозиційного руху в 60-80-х рр.. в Україні
Видрізняти дисидентів за біографічними данними візуально їх розпізнавати
узагальнювати матеріал і створювати інфографіку
Висловлювати власне ставлення до боротьби за свободу

Класи: 11 клас

Предмети: Історія України