Тема. Від Переяславського договору до Андрусівського перемир’я

Мета: охарактеризувати становище на українських землях після гетьманування Івана Виговського до підписання Андрусівського договору, направляти діяльність учнів на розгляд суспільних явищ в конкретних історичних умовах другої половини ХVІІ ст.; навчати учнів орієнтуватися в іс¬торичному просторі в ході роботи з картосхемами поділу земель по Дніпру; формувати вміння учнів працювати з дже¬релами історичної інформації; критично аналізувати й оцінювати кроки гетьманів; навчати учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо періоду розколу території; навчати аналізувати, пояснювати історичні факти, створювати політичні й історичні портрети Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького; створити умови для того, щоб учні вміли формулювати версії й оцінки історичного процесу 50-60 –х рр. ХVІІ ст., виявляти суперечності в позиціях.
Основні події: Переяславський договір 1659 р., Андрусівський договір 1667 р.
Основні поняття: «Руїна», «Чорна рада», «автономія».
Обладнання: портрети Ю. Хмельницького, П. Тетері, І. Брюховецького, картосхеми поділу по Дніпру українських земель; таблиці на «живу карту» з написами: « Правобережжя»,
«Лівобережжя», «Запорізька Січ», «Київ», «Річ Посполита», «Московська держава», відео
«Руїна», кубік Рубіка з питаннями і завданнями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати: характеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., давати оцінку гетьмануванню Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького; показувати на карті території, підвладні Московській державі і Речі Посполитій; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Лівобережна Гетьманщина», «Руїна», пояснювати причини та наслідки укладення гетьманськими урядами та іноземними державами угод.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Метод уявного молодіжного форуму. Учні презентують за 3 хвилини заздалегідь підготовлену розмову на форумі. У вигляді діалогу двох восьмикласників на інтернет- форумі вони узагальнюють попередній матеріал, використовуючи задані слова і словосполучення( Іван Виговський, Конотопська битва, Гадяцький договір). Пропонується дискусія в бесіді.
ІІ . МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, ФОРМУЛЮВАННЯ РАЗОМ ЗАВДАНЬ
Метод кубування. Пропозиція учням спрогнозувати методом кубування тему уроку на сьогодні.
Вчитель повідомляє тему.
Демонструється кубік Рубіка зі сторонами :
1. Придумай…
2. Назви..
3. Поясни…
4. Поділись..
5. Запропонуй..
6. Чому…
Учні після прогнозування ставлять питання до теми і вчитель формує на дошці з них завдання уроку.

ІІІ . СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Віконце в майбутні події. Перегляд відео про добу Руїни.
Коротке обговорення, вчитель доповнює в загальних рисах інформацію про дії Юрія Хмельницького, Чорну раду, поділ території « за спиною українців» Андрусівським договором.
Робота в групах за методом «Акваріум»
Клас поділяється на чотири групи. Кожна із груп отримує своє завдання, яке вона повинна виконати, опрацьовуючи текст підручника та історичні джерела. Завдання відповідають пунктам тематичного плану:
1-а група працює над питанням про гетьманування Юрія Хмельницького.
2-а група працює над питанням про діяльність Павла Тетері.
3-я група працює над питанням про діяльність Івана Брюховецького.
4-а група працює над питанням про Андрусівський договір.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
Жива карта. Учням роздаються картки з написами: « Правобережжя», « Лівобережжя», «Запорізька Січ», «Київ», « Річ Посполита», «Московська держава». В різних кутках класу поставити учнів з картками « Річ Посполита» і « Московська держава». Завдання учнів, які мають картки- правильно підійти, відповідно до рішень в Андрусові 1667 року. Якщо картка з написом « Лівобережжя»- учень йде до однокласника, який тримає напис « Московська держава». Найцікавіше починається, коли учню, в якого « Запорізька Січ» потрібно до когось підійти, адже це спільна територія. Учні гарно засвоюють цей поділ.
Робота з картосхемами в парах. На парті – один аркуш на двох і олівці різних кольорів. Один учень зафарбовує Правобережжя синім кольором, а сусід по парті розмальовує Лівобережжя червоним кольором. 2 хвилини роботи, а засвоєння поділу дуже ефективне.
Закріплення дат. Вчитель піднімає дату (наприклад – 1667 рік), а учні, які знають подію піднімають руки.
Поняття « Руїна» теж можна закріпити методом кубування, але в іншій інтерпретації. Пропонуються такі сторони:
1. Опиши це.
2. Порівняй це.
3. Підбери асоціації.
4. Проаналізуй з чого складається.
5. Як його використати.
6. Негативні і позитивні аспекти.

« Історичні смс»- учні ставлять питання однокласнику про гетьмана з інформацією про якого працювали на уроці більше.

«Вільне письмо»- учні пишуть висновок, не відриваючи ручки від паперу, намагаючись передати емоційність: що вразило, засмутило…

V. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вмотивувати оцінки.
Повідомити домашнє завдання.
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Знайти цікаву і просту інформацію про Ю. Хмельницького, П. Тетерю та І. Брюховецького.

Автор.Ребенок Лариса Анатоліївна, вчитель Прилуцької загальноосвітньої школи І- ІІІ ст.10.

Класи: 8 клас

Предмети: Історія