Користувацький вхід

Останні публікації

Пошана і любов до батьків (основи християнської етики, 4 клас)

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


1

Основи християнської етики 6 клас
Тема: Пошана і любов до батьків.
Мета: розкрити зміст п’ятої заповіді Божої, повторити попередні заповіді, їх
значення у житті кожної людини; розкрити поняття «шана»; виховувати шанобливе ставлення до своїх рідних, близьких, оточуючих
Обладнання: карта «Мудрості Божої», дитячі малюнки.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
1. Молитва школяра
Боже Отче, глянь на діти
На дрібненькі твої квіти
Світи сонцем і зірками
Над малими школярами
Дай нам сили і охоти,
Щоб росли ми всі здорові
На потіху батька й неньки
Дух святий хай з нами буде,
Щоб з нас стали добрі люди.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- На попередніх заняттях ми з вами розпочали ознайомлення із заповідями Божими.
- Пригадайте, що це за заповіді?
- На чому вони були написані?
- Назвіть перші чотири. (Відношення до Бога)
ІІІ. Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності.
-Сьогодні ми розглянемо 5 заповідей Закону Божого, що стосується наших близьких, а саме найдорожчих людей для нас на світі: батька і матір.
На дошці: «Чти отця твого і матір твою і благо буде тобі, і довго житимеш на землі»
IV. Вивчення нового матеріалу.
-А щоб нам краще і легше розібратися з новим матеріалом, ми вирушимо в подорож країною Мудрості Божої.
(Показати карту країни Мудрості Божої)
Щоб розпочати мандрівку , ми звертаємося у довідкове бюро.
На дошці: Чти – шануй.
-Від якого іменника утворилося дієслово шануй?
У нас на уроці працює довідкове бюро.
Шана – (пошана) почуття поваги через визнання якихось значних позитивних якостей когось, чогось; позитивне ставлення до когось, чогось.
Благо-добре – цією заповіддю Господь Бог наказує нам шанувати батьків своїх і за це обіцяє благополучне і довге життя.
2. – Що на вашу думку означає шанувати батьків?
- любити їх;
- не ображати їх ні словом , ні вчинком;
- слухатися;
- допомагати їм у праці;
- турбуватись про них, коли їм сутужно (під час нездужання та старості);
- молитися за них при житті, а також по смерті (поминання, гробки).
Про те, яке значення у житті мають для нас батьки , і про відношення між батьками і дітьми, говорить багато народна мудрість. А що саме, ми дізнаємось на зупинці «Народомудра», запишемо вислів з Біблії в зошит.
Пригадаємо прислів”я та приказки , у яких згадуються батьки. І проведемо це у формі змагань (ряд проти ряду), але команду потрібно буде назвати однією із чеснот, притаманною людині. (Добро, милосердя, любов)
Прислів’я :
- Одна мати вірна порада.
- Нема того храму , щоб купити маму.
- Все купиш, лише тата й мами - ні.
- Матері ні купити, ні заслужити.
- Мати однією рукою б”є, а другою гладить.
- Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
- У дитини болить пальчик, а в мами серце.
- Дитина плаче, а матері боляче.
Отже, народна мудрість нескінченна. І я маю надію на те, що ви не просто переказали ті прислів’я, а й перейнялися ними.
3. Поряд із батьками ми повинні шанувати тих, хто так чи інакше замінює нам батьків.
До таких осіб належать:
- пастирі і отці духовні (священики, вони турбуються про наші душі, моляться за нас);
- вихователі, вчителі (ті люди, які нас навчають, дають усе добре, корисне);
- старші за віком, які мають досвід життя і можуть дати добру пораду.
А чи завжди ви прислухаєтеся до них?
Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка бояться.
Гріх непошани до батьків – великий гріх.
У Старому Заповіті, хто злословив на батьків, карався смертю.
4. Отже, якщо людина поважає, вона віддає частку любові. До яких негативних якостей людини може призвести неповага:
Гордість заздрість
Денниця Каїн і Авель
На зупинці «Старозавітня» - знайдемо підтвердження цих гріхів.
Хам – неповага до батьків.
Отже, ми демонстративно свою шану до людини тим, що говоримо на її адресу добрі слова, посилаємо листівки. Виявляти пошану не тільки на словах, а й на ділі. Але на жаль, в житті дуже часто трапляються випадки, коли сьогодні ми висловлюємо свою шану і любов, а завтра здатні затоптати в бруд, переступити найближчу людину, аби нам було добре і зручно.
Давайте попрацюємо із читанкою на ст.32 «Таємнича скриня».
На зупинці «Євангельські історії» ви дізнаєтеся, як продемонстрували жителі Єрусалиму свою пошану до Ісуса Христа.
Популярність Ісуса Христа до певного часу була дуже велика. У всій країні люди називали його ім”я і переказували один одному всі чудеса, які він робив.
Перш ніж в”їхати в Єрусалим, Ісус звелів двом учням піти в найближче селище і привести осля, на яке ще ніхто не сідав. Учні привели молоде осля, покрили його спину накидками і допомогли Ісусові сісти верхи.
Жителі Єрусалима побачили здалека Ісуса. Багато хто виходив на дорогу і приєднувався до учнів Ісуса. Усім хотілося побути поряд із найпопулярнішою Людиною країни. Інші піднімалися на стіни міста і звідти вітали майбутнього Царя.
Від самих воріт міста, через які від’їжджав Ісус, люди стелили перед ним одяг і пальмові гілки, виказуючи йому свою пошану і вигукували: «Осанна Синові Давидовому», тобто «Слава Синові Давидовому».
Фарисей є говорили Ісусу: «Заборони людям славити тебе» . На що Ісус відповів: « Якщо вони замовкнуть, то каміння кричатиме».
- Як народ довів, що поважає Ісуса Христа?
- Як Фарисей виявив свою неповагу до Ісуса?
6. Зупинка «Ребусландія». Пропоную вам прочитати вираз, але не просто прочитати, а перед цим його скласти.
1 2 3 4 5 6 7
Майте один одного за більшого від себе.
Ці рядочки з Біблії вчать шанобливого ставлення до інших, підкреслювати їхню гідність, бути толерантними.
Маючи таке правило у взаєминах , ми не станемо принижувати інших людей.
Зверніть увагу на нашу карту.
Ми пройшли шлях, який був пронизаний гаслом:
Шануй батька і матір свою.
Пройшовши чимало зупинок ми повернулися до хатинки, від якої пішли, до рідного порогу, до своїх батьків.
Діти, так і в житті. Де б ви не були, куди б не занесла вас доля, пам’ятайте, що у вас є батьки, які на вас завжди чекають і потребують вашої уваги, любові, пошани.
V. Самостійна робота учнів.
VI. Оцінювання
VII. Підсумок.

Автор: 

Довбенко Оксана Петрівна
вчитель початкових класів та основ християнської етики
Перемозького навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дитячий садок» Баришівської районної ради Київської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі