Є ідея доповнювати словникову базу і осучаснювати, тобто, по суті, писати загальний словник
Мета – створення всеохопного (і потужного), відкритого двомовного російсько-українського словника.
Чому двомовний – передусім саме такі словники дуже добре відтінюють/увиразнюють особливості мови (якою перекладають), тобто, дають змогу якнайкраще представити мову і розкривають її багатство (через синонімічні ряди чи близькі за значенням вирази);
Чому російсько-український –
-
можна почати одразу з другого :);
-
в силу різних причин досі нема адекватного/притомного перекладу частини слів чи сполук (насамперед це стосується активних дієприкметників);
-
досі триває тенденція калькувати російські запозичення з інших мов (які часто в російській є невдалими, або й у мові-оригіналі), а варто було б знаходити (пропонувати, обігрувати) вдаліші відповідники, виходячи зі змісту, який мався на увазі;
-
є потреба виправити невдалі слова (сполуки), або запропонувати натомість кращі тощо;
-
враховуючи правописні негаразди, нагальним є пропонування кращого варіянту;
-
і основне – взоруючись на Академічний словник, заповнити лакуну щодо слів, яких нема в останньому, крім того, додаючи сучасну лексику, дещо уточнити і навіть (!) :) дещо академічне поправити.
Всеохопний – на відміну від паперових словників, має містити не тільки загальну чи спеціялізовану лексику, а й навіть дуже спеціялізовану. Крім того, це словник не тільки живої лексики, до нього входитимуть й слова, які вийшли з ужитку, застарілі, діялектизми тощо, вже хоча б тому, що такі слова часто стають вживаними (деколи широко), повертаються в обіг (чи стають основою для творення неологізмів). Є багато українських слів, які не мають прямих відповідників у російській мові (щоб охопити такі, будуть використані приклади). Отже, все, крім матючків.
Відкритий – постійне доповнення свіжою лексикою.
«Проєктна» назва словника – «народний». Крім редакторів, чия функція насамперед наповнювати, доповнювати і правити словник, зміни (статті, окремі слова, вирази чи просто зауваги) пропонують всі охочі (загал). Бажано, щоб охочих було якнайбільше, а активність – найвищою.
Утім назва – питання теж відкрите. Пропонуйте свої варіянти.
Мовні засади
Зразком для укладачів є насамперед Академічний словник (Російсько-український словник, 1924 – 33), а також «Російсько-український словник сталих виразів» (Вирган І.О., Пилинська М.М.). Основу словника складатимуть насамперед АС (увійде практично повністю), найкращі двомовні фразеологічні словники (крім останнього ще, наприклад, «Російсько-український фразеологічний словник» В.Підмогильного, Є.Плужника) і матеріяли з інших відомих (якістю) словників (№ 1 - словник Грінченка). Насамперед подаватимемо слова (статті), яких нема в АС та інших словниках сайту, та часто запитувані відвідувачами. Тому, якщо, шановні відвідувачі, ви не знайшли потрібного слова, воно з’явиться трохи згодом (наберіться терпцю)! Кінцева мета – статті мають бути якнайповнішими, але «не застиглими»: за потреби – оперативно дописуваними або виправлюваними, втім без потреби – надмірно не розширюваними.
Враховуючи правописні негаразди, подаватимемо паралельні форми: чинну (за чинним правописом) суроводжуватиме позначка сов. (совєтське) і бажану (яка відрізняється від «усталеної»). Наприклад: Кафедра – катедра (сов. кафедра). Деколи статтю подаватимемо з поясненнями, чому саме так писати, чи саме таке слово слід вживати (зокрема, у випадку «неусталених» слів).
