“Предмет математики настільки серйозний, що не варто пропускати нагоди зробити його трохи цікавішим”.
Б.Паскаль
Математика – наука надзвичайно складна, тому не можна випускати жодного підходу, який би робив її більш доступною; підходу, який дозволяє викладати матеріал з тими знаннями, які учні вже мають.
Ефективність викладання математики, як і будь-якого іншого предмету у школі, залежить від багатьох факторів, один з яких- «наочність». Наочність – це міцний спосіб на сприйняття дитини при навчанні. Наочність, яка використовується у підручниках, таблицях, друкованих типових плакатах, не викликає у сучасних учнів потрібного ефекту. Усі знають, що більшу частину інформації діти отримують з екранів телевізорів, комп’ютера. Таким чином, у них розвивається зорове сприйняття матеріалу.
Англійський математик Годфрі Гарольд Харді говорив про творчий підхід до математики: «Творчість математики в такий самій мірі є створенням прекрасного, як творчість живописця або поета. Сукупність ідей, подібно сукупності фарб або слів, повинна мати внутрішню гармонію. Краса є першим пробним каменем для математичної ідеї, у світі немає місця для спотвореної математики» .
У сучасному світі, мабуть, немає галузі, де б не використовувався комп’ютер, і освітня галузь не є виключенням. Інтерес до вивчення предмету багато в чому залежить від того, як проходять уроки. Застосування комп'ютерної техніки на уроках дозволяє зробити урок нетрадиційним, яскравим, насиченим. Наповнюючи його зміст знаннями з інших наочних областей, що перетворюють математику з об'єкту вивчення в засіб отримання нових знань, ми тим самим викликаємо інтерес учня до вивчення предмету
Ефективність застосування нових інформаційних технологій на уроках математики обумовлена наступними факторами:
різноманітністю форм представлення інформації;
високою ступінню наочності;
можливістю моделювання за допомогою комп’ютера різноманітних об’єктів і процесів;
звільненням від рутинної роботи, що відвертає увагу від засвоєння основного змісту;
можливістю організації колективної та індивідуальної дослідницької роботи;
можливістю диференціювати роботу учнів у залежності від рівня підготовки, пізнавальних інтересів тощо, використовуючи сучасні інформаційні технології;
можливістю організувати комп’ютерний оперативний контроль і допомогу з боку вчителя;
можливістю комп’ютера, що дозволяє учню активно брати участь у процесі пізнання.
По-перше, яскравість та незвичайність притягує будь-яку дитину. По-друге, назва матеріалу примушує замислитися над зв’язком з матеріалом, який буде вивчатися. По-третє, матеріал можна застосовувати на уроках під час пояснення нового матеріалу, в процесі вивчення нової теми, при повторенні та у вигляді пошукового матеріалу. По-четверте, він може вміщувати додатковий матеріал, який не входить до шкільної програми. По-п’яте, він підтримує міжпредметні зв’язки.