АНОТАЦІЯ
У статті розкрито сутність початкового технічного моделювання та його вплив на розвиток особистості школяра за умови впровадження у навчально-виховний процес позашкільного закладу.
Ключові слова: початкове технічне моделювання, особистість школяра, позашкільний заклад.
АНОТАЦИЯ
В статье раскрыто сущность начального технического моделирования и его влияние на формирование личности школьника при условии внедрения его в учебно-воспитательный процесс внешкольного учреждения.
Ключевые слова: начальное техническое моделирование,личность школьника, внешкольное учреждение.

Роль початкового технічного моделювання у формуванні особистості молодшого школяра
Значення початкового технічного моделювання для всебічного розвитку молодших школярів дуже велике. Ми живемо в світі техніки, нас оточують різні машини, механізми, прилади.
Уже в дошкільному віці діти знайомляться зі справжніми іграшковими машинами, чують слова, що відносяться до техніки. Молодші школярі знають назви багатьох автомобілів, літаків, кораблів. Користуються трамваєм, автобусом, тролейбусом, ліфтом.
Світ техніки дуже великий і різноманітний. Моделювання дозволяє краще пізнати його, розвиває конструкторські здібності, технічне мислення та сприяє пізнанню оточуючої дійсності. Значення технічної творчості важко переоцінити. У нашій країні створена система позашкільних закладів, де діти займаються в різних гуртках за інтересами, розширюють відомості з технічного моделювання.
Людина в будь-якій діяльності постійно користується моделями. У дитинстві люди граються з ляльками, будиночками, машинами зменшеними копіями реальних об'єктів. Для гри застосовуються не тільки готові моделі, а й створені власними руками з пластиліну, деталей конструктора. Коли дитина стає школярем, вона знайомиться з іншими моделями: глобусом, гербарієм, картою зоряного неба тощо. У кожного віку свої моделі. Дорослі люди також використовують моделі під час спорудження будинку або пошиття костюма, створення ілюстрованого журналу або розрахунку польоту ракети.
Модель – це прообраз, опис або зображення якогось об'єкта.
Слово «модель» (з лат. modulus – міра, зразок) має декілька смислових відтінків та використовується в багатьох галузях науки, техніки, виробництва, освіти. У широкому смислі – це умовний образ (зображення, схема, опис) якого-небудь об’єкту (або системи об’єктів), процесу чи явища. [3, c.12-13]
У наукових дослідженнях під моделлю розуміють таку уявно представлену або матеріально реалізовану систему, яка відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, здатна заміщувати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт.
У навчанні моделі використовуються як засоби наочності. Вони можуть бути об’єктами трудової діяльності (предметами виготовлення) та сприяти вихованню інтересу школярів до певного виду техніки та розвитку в них технічних здібностей.
Моделювання в наукових дослідженнях стало застосовуватися ще у глибокій давнині та поступово захоплювало все нові області наукових знань: технічне конструювання, будівництво і архітектуру, астрономію, фізику, хімію, біологію і, нарешті, суспільні науки. Значні успіхи і визнання практично в усіх галузях сучасної науки принесло методу моделювання ХХ століття. Проте методологія моделювання тривалий час розвивалася незалежно окремими науками. Була відсутня єдина система понять, єдина термінологія. Лише поступово стала усвідомлюватися роль моделювання як універсального методу наукового пізнання.
Аналіз літератури показує, що термін «моделювання» використовується в двох значеннях: у значенні теорії та в значенні об’єкта (або процесу як окремого випадку об’єкта), що цією теорією відображається.
В. Штофф пропонує таке визначення: «під моделлю розуміється така уявна або матеріально реалізована система, яка, відображаючи і відтворюючи об’єкт, здатна заміщати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт». [4, c.23]
Модель сприяє науковому поясненню й управлінню різноманітними процесами, оскільки вона є етапом створення теорії. В зв’язку з цим створюються різноманітні педагогічні, психологічні, комунікаційні моделі.
Під моделюванням розуміють процес побудови, вивчення і застосування моделей. Воно тісно пов'язане з такими категоріями, як абстракція, аналогія, гіпотеза та ін. Процес моделювання обов'язково включає і побудову абстракцій, і виведення аналогій, і конструювання наукових гіпотез.
Головна особливість моделювання в тому, що це метод опосередкованого пізнання за допомогою об'єктів-замінників. Модель виступає як своєрідний інструмент пізнання, який дослідник ставить між собою і об'єктом та за допомогою якого вивчає сам об'єкт. Саме ця особливість методу моделювання визначає специфічні форми використання абстракцій, аналогій, гіпотез, інших категорій і методів пізнання.
Необхідність використання методу моделювання визначається тим, що багато об'єктів (або проблеми, що відносяться до цих об'єктів) безпосередньо досліджувати зовсім неможливо або ж це дослідження вимагає багато часу і засобів.
Визначне місце технічне моделювання займає на заняттях гуртків, де діти отримують початкові відомості про моделі, машини, механізми, знайомляться з технічною термінологією, виробництвом, робочими професіями. [1, c.31]
Моделювання має великі можливості для розвитку й виховання школярів. Розвивальний характер навчання визначається всією системою занять. Школярі спочатку виконують моделі за кресленнями, схемами, набувають певної суми знань, що є основою для подальшої роботи. Поступово вони переходять до виготовлення більш складних моделей та самостійній розробці моделей. При цьому вся трудова діяльність повинна сприяти розвитку творчих здібностей дітей. Кожна наступна ланка навчання спирається на отримані знання та активізує пізнавальні інтереси школярів з метою їх подальшого вдосконалення.
У процесі обробки різних матеріалів (різання паперу, картону, ліплення з пластиліну) діти докладають певних зусиль, що сприяє зміцненню м'язів пальців рук, відпрацюванню координації рухів, загальному фізичному розвитку. [2, c.67]
Неоціненна роль моделювання в розумовому розвитку дітей. Виготовляючи той чи інший технічний виріб, школярі знайомляться не тільки з його будовою, основними частинами, а й з призначенням, використанням у народному господарстві, отримують відомості загальноосвітнього характеру, вчаться планувати та виконувати намічений план, знаходити найбільш раціональне конструктивне рішення, створювати свої оригінальні вироби.
Дитячі роботи не завжди досконалі з точки зору якості виконання, але похвально прагнення дітей виконати виріб щонайкраще. Моделюючи, школярі визначають форму машини, конструкції, колір, яким вони розмальовані, композиційне розміщення окремих частин. Діти самі виконують оздоблення виробів фарбами, кольоровими олівцями, способом аплікації з кольорового паперу. Таким чином відбувається естетичний розвиток школярів.
Істотні й виховні можливості занять з моделювання. Майже всі вироби, виконані школярами, можуть слугувати виставочними експонатами, наочними посібниками, подарунками, та діти, дивлячись на це, намагаються виконати виріб як можна краще. Спільна робота виробляє у школярів почуття колективізму, товаришування, відповідальності за доручену справу. Виготовляючи моделі машин, школярі знайомляться з виробничими процесами, працею дорослих, переймаються почуттям поваги до людей праці. Це значно підвищує ефективність занять, сприятливо відображається на відношенні дітей до дорученої справи.
Спираючись на знання та вміння, отримані в школі, у гуртку діти розширюють свій технічний кругозір, розвивають логічне мислення, вчаться конструювати прості і більш складні моделі, набувають додаткові знання та інтерес до технічної творчості.
Під час навчання гуртківці оволодівають знаннями, уміннями і навичками роботи з кресленнями, інструментами, обладнанням та на верстатах. Навчання у гуртку початкового технічного моделювання розвиває в дітей технічне мислення, творчу активність, надає допомогу у професійній орієнтації й виборі майбутньої професії.

1. Моделирование в научно-технических исследованиях. / А. Н. Лебедев. – М.: Радио и связь, 1989.
2. Развитие технического творчества младших школьников: Кн. для учителя / П. Н. Андрианов, М. А. Галагузова, Л. А. Каюкова и др..; Под ред.. П. Н. Андрианов, М. А. Галагузовой. – М.: Просвещение, 1990. – 110 с.
3. Техническое творчество учашихся: Кн. для учителя по внеклас. Работе. – М.: Просвещение, 1998. – 160 с.
4. Техническое творчество учашихся: Пособие для учителей и руководителей кружков: Из опыта работы: / Сост. П. Н. Андрианов. – М.: Просвещение, 1986. – 128 с.