Було і буде так у всі часи:
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси .
І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає !

Цими словами Василя Симоненка ми починаємо наш літературний вечір, який має назву «Любові Всевишній присвячується...», погортаймо обережно сторінки, на яких записано історії закоханих сердець, вслухаємося в рядки ніжності та кохання,- і задумаймося, яке це все - таки велике і сильне почуття, як його треба терпляче чекати, берегти, цінувати, охороняти, як збагачує воно душу людини, яке воно світле і прекрасне...

Класи: Професійна освіта

Предмети: Виховна робота